Жахливо навіть через багато років ступати болючими стежками страшної трагедії, яка розігралася на благословенній землі квітучого українського краю. Досі не віриться, що тут раптово  зник хліб, люди залишилися без зернини. І це в урожайний 1932 рік. Пухли старі й малі, вмирали родинами й селами. Смерть чекала на шляхах, на городах, у хатах.

1933 рік. Найчорніший в історії України. У світі не зафіксовано голоду подібного тому, що випав на долю народу, що населяв одну з найродючіших, найблагодатніших земель.

Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від штучного голоду, заподіяного сталінським тоталітаризмом у 1932-1933 роках, тисячами українських сіл і хуторів, які щезли з лику землі, після найбільшої трагедії ХХ століття, присвяується вечір пам’яті про скорботний 33-й, проведений вихованцями нашого закладу з допомогою педагога-організатора Євгенії Володимирівни Токарець, вчителя початкових класів.